За листопад можемо недорахуватися третини митних зборів - перша частина інтерв’ю з Данилом Гетманцевим

Сьогодні відновляються документальні перевірки бізнесу. Відповідний закон парламент прийняв на початку листопада. Звісно, такий закон не пройшов повз податковий комітет Ради. "Бізнес-Телеграф" розпитав його голову про те, до чого готуватись бізнесу. Кого будуть перевіряти, як на базу оподаткування впливають обов'язкові касові апарати, що буде з митними зборами після страйків перевізників. Про це — перша частина великого інтерв'ю з головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.

Про перевірки

— Чому у розпал війни повертаються перевірки бізнесу? Чи не призведе це до переходу бізнесу в тінь та закриття ФОПів і юросіб?

— Я особисто дуже обережно ставлюся до ідеї відновлення перевірок, бо насправді протягом останніх двох років податковій вдавалося перевиконувати план надходжень майже не використовуючи цей інструмент. Кількість перевірок у 2022 році зменшилася у 20 разів, і при цьому ніяких особливих катаклізмів у жодній сфері не сталося.

Але це — вимога МВФ, яка була висунута в меморандумі, що підписаний рівно рік тому. І ми повинні були відновити перевірки з 1 липня. Потім так сталося внаслідок наших внутрішньополітичних процесів, що ми їх відновили з 1 грудня. При цьому ми відновлюємо не тотальні перевірки, а лише перевірки тих суб'єктів підприємства, які є ризиковими за ознаками своєї діяльності і сплати податків.

Це якраз той компромісний варіант, який нам вдалося узгодити з МВФ. І він відповідає моєму уявленню про сутність, мету і необхідні обсяги перевірок.

— І в чому полягає компроміс?

— Ми визначили, що перевірки повертаються для суб'єктів господарювання, які за результатами 2021 року сплатили на 50% менше середнього значення по своїй галузі. Тобто в рівних умовах господарювання вони платили податків істотно менше, ніж їх конкуренти. І безперечно у держави є право, а в війну це навіть обов'язок, запитати у них, а чому так сталося?

Перевірка — це не вирок, не штраф. Це право держави запитати і розібратися на місці, а чому так вийшло. І, власне, тому я вважаю, що для сумлінного, чесного бізнесу, на який ми орієнтуємося і інтереси якого ми відверто лобіюємо, тобто для білого бізнесу, відновлення перевірок жодним чином не позначиться на діяльності. А для тих, хто мав ті чи інші схеми з ухилення від податків, це можливість пояснити, чому, і доплатити, якщо дійсно будуть виявлені порушення. Це нормальна річ, і не треба тут жахатися.

Чому, власне, є ті, що жахаються? Я в цьому комітеті з 2019 року, і ще жодного податкового законопроєкту не бачив, який би сприймали оплесками. Все, що ми робимо, супроводжується міфами, страшилками про те, що ми вбиваємо бізнес. Мовляв, бізнес закриється, ніхто не буде працювати, це феноменальні ускладнення і таке інше.

Про тінь і маски-шоу

— Стосовно ускладнень. З 1 жовтня за відсутність касових апаратів ФОПів можна штрафувати. Якого впливу на базу оподаткування очікуєте? Який фідбек від бізнесу вже отримали?

— Цифри досить красномовні. Вже змінилася загальні суми виручки, проведеної через РРО протягом цього року. Якщо в липні мали 268,4 мільярди, то в серпні — 284,3 млрд, а в жовтні, коли відновилися штрафи по касовим апаратам, 312,8 млрд. Це, безперечно, свідчить про детінізацію, яка відбувається у нас на очах. І РРО — це найперший, найбільш ефективний інструмент цієї детінізації.

Думаю, що це питання — коли вдасться вивести значну частку торгівлі з тіні — воно відносно на коротку перспективу.

— Малий бізнес вам не скаржиться, що складно працювати з касовими апаратами?

— Ми запроваджуємо цю реформу з 2019 року. І відтоді створили всі умови для того, аби введення РРО було легким, зручним і доступним для всіх. Тільки за останні три місяці кількість користувачів РРО зросла більш ніж на 100 000. А щодо скарг, то ви ж не будете слухати скаргу шахтаря на те, що йому доводиться працювати під землею. Така особливість професії. Так само і тут. Якщо ти торговець, будь ласка, встанови РРО, і працюй. Це must have. За порушення передбачені достатньо великі штрафи.

Повного фіскального ефекту від впровадження РРО ми ще не відчули. У тіні, за нашими оцінками, перебуває половина торгівлі, я далекий від ілюзії, що нам вдасться вивести з тіні все, але якщо в тіні залишиться десь 10-15% торгівлі, то це вже буде добре.

Але детінізація – це не тільки РРО. Це лише один з методів.

— І які на черзі?

— Якщо говорити загалом про долю тіньової економіки, то ми маємо цифру більше 30%, це офіційно. В реальності, вона за багатьма оцінками, доходить до 50%. Це означає, що бюджет втрачає 500-600 мільярдів гривень на рік. Це третина від того, що ми збираємо.

Детінізація – це також митниця. І одночасно з РРО ми займаємося митницею. Наприклад, звели разом бази даних податкової та митниці, створивши єдиний кабінет. І завдяки цьому вже бачимо на одному столі, яким чином імпортер ввозить товар за заниженою вартістю, потім частину продає за кеш, частину продає по-білому, але за завищеною в 10 разів ціною.

Один з останніх прикладів: в 11 разів була завищена вартість корму для тварин, яку бізнесмен продавав по-білому. А три четвертих цієї партії товару було реалізовано за кеш. Все це податкова фіксує, наздогоняючи порушників і виводить їх з тіні.

Ті, хто зловживає, хочу звернутися до вас: треба не тільки припинити цю практику, а й донарахувати податкові зобов'язання за той період, коли ви бавилися з оподаткуванням під час війни, недоплачуючи армії. Детінізація сьогодні — це складова нашої перемоги, адже кожна копійка, яку ми виводимо з тіні, йде армії. У нас всі податки йдуть лише на безпеку і оборону. Майже всі невійськові видатки фінансуються за рахунок міжнародної допомоги. Тому будь-яка копійка, яка залишається в тіні, це крадіжка у армії.

Проти детінізації нема і не може бути жодного контраргументу. В цьому напрямі податкова працює в різних напрямах. Так, ми звели в єдину команду експертів Національного банку і податкової. Вони бачать, як використовуючи різні схеми з безготівкових розрахунків, ухиляється великий і надвеликий бізнес, зокрема, від сплати податків із заробітних плат, перераховуючи їх на приватні банківські картки людей.

— Податки на зарплатні мінімізує дуже багато компаній. До чого їм готуватись?

— Мій особистий підхід полягає в тому, що детінізація заробітних плат – це останній етап глобальної детінізації. Йому має передувати боротьба з контрабандою, нелегальною торгівлею, зловживаннями з підакцизними товарами. Все це частково може перетинатися, але точно не з зарплат в конвертах треба починати. Бо стан економіки зараз не той, що ми можемо дозволити собі бути надто жорсткими в питанні тіньових зарплат. Для детінізації у цій сфері сьогодні є інші інструменти як наприклад підвищення мінімальної зарплати, що відбудеться наступного року.

І, безсумнівно, в подальшому ми повинні поєднувати детінізацію заробітних плат зі зниженням податкового навантаження на фонд оплати праці. Я ще до повномасштабної війни подавав законопроєкт про об'єднання ЄСВ, військового збору і ПДФО. Мінфін його не підтримує, бо виникає достатньо велика дірка в бюджеті (200 млрд гривень), яка потребує компенсаторів. І над цим ще треба попрацювати.

Але, я вважаю, що з цього приводу треба дискутувати. Це якраз той унікальний випадок, коли ми можемо поєднувати зниження податкового тиску на фонд оплати праці з жорсткими заходами з його детінізації, отримавши компенсацію за рахунок відбілення зарплат і зростання економіки.

— А нащо в офісі ресторанного холдингу, який запідозрили у виплаті зарплат у конвертах, були "маски-шоу"? Виїмка документів по силах парі слідчих. Наскільки адекватною вважаєте поведінку БЕБ?

— Я знаю, про який кейс ви говорите. Тут два є моменти. По-перше, ухилятися від оподаткування ніхто не може. Особливо у війну. І коли підприємство масово перераховує на картки фізичних осіб готівкові, чорні, неоподатковані гроші, то це толерувати ми точно не можемо. Аж ніяк. Це, безперечно, порушення, це злочин і тут нема про що говорити. З іншого боку, суспільство більш схвально сприймало би такі дії Бюро економічної безпеки, якщо б вони не передували, а слідували б за аналогічними діями щодо тютюнових фабрик, підпільних спиртзаводів, міні-НПЗ тощо. Тобто, якби БЕБ спочатку зайнялося тією діяльністю, яка лежить на поверхні, бо ми всі ж бачимо ці цигарки в кіосках по 35 гривень, коли вони повинні коштувати 70.

Також правильно було б, щоб всі ці заходи робилися без автоматчиків. Бо одна фотографія автоматчика біля входу в компанію може відвернути від інвестування набагато більше потенційних інвесторів, ніж повернути грошей у бюджет.

Про податкові накладні та заблоковані кордони

— Чи тримаєте зв'язок із бізнесом? Які у нього зараз проблеми і чи може держава їх вирішити?

— Проблеми ті самі, що і були. Бізнес-клімат, безпека людей і капіталу, чесні суди.

Є скарги на дії правоохоронців, і мене вони непокоять.

Реагую дуже жорстко на усілякі "маски-шоу", але не завжди все можу охопити. Тому хочу звернутися до тих бізнесменів, які потерпають, бачать негатив, щоб зверталися до комітету, тимчасової слідчої комісії з економічної безпеки. Будемо підтримувати, розбиратися з кожним кейсом. Насправді, абсолютно не погоджуюся з заявою Ростислава Шурми, що 90% бізнесменів, які звертаються зі скаргами, начебто за такі речі в іншій країні могли б сидіти в тюрмі. До мене багато хто звертається, і це не так.

Але ми зможемо розібратися і розставити всі крапки над "і", лише якщо будемо вивчати конкретні кейси.

— Бізнес довгий час скаржиться на блокування податкових накладних. Зараз із подібними запитами до вас звертаються?

— У цьому питанні покейсовий розбір особливо важливий. Звідусіль чути: ой, блокують. Але беремо статистику і бачимо, що блокується 0,9% податкових накладних від загальної кількості. Улітку було 0,8%, зараз 0,9%, податкова нам обіцяє, що зменшить цей відсоток вдвічі у зв’язку з прийняттям змін до постанови 1165. Ми працюємо над тим, щоб заблокованих накладних було менше, змінюємо алгоритми роботи. Але, будемо відверті, і зараз блокують не так багато.

Кому заблокували, будь ласка, звертайтеся. Ми в комітеті розглядаємо кожен кейс. Є ті кейси, де праві підприємці, але є й ті, де праві податківці. Вибачте, будь ласка, але якщо ви потрапили в ризики, наприклад, займаєтеся паливом, а з якогось дива купуєте 8 000 прасок, то виникає питання — а що це, навіщо? Це я вам конкретний кейс переказую, Більш того, там навіть прасок у наявності немає, бізнес просто документи на них купив, аби перекрити свій вхідний ПДВ.

Податковий кредит купив. І, напевно, тобі треба відкоригуватися, бо тебе впіймали за руку. Система електронного адміністрування ПДВ дозволяє бачити весь рух операцій.

Скажімо, побачили аграрний холдинг поважного олігарха, не буду називати його прізвище, який має врожайність кукурудзи в 5-6 разів більшу, ніж у середньому по галузі. Ми ж розуміємо, що він цю кукурудзу придбав за кеш, а потім продав за кордон, ще й розраховує на відшкодування ПДВ.

І коли починаєш розбиратися покейсово, то багато речей стають на свої місця. Так, дійсно десь податкова б'є в штангу чи занадто жорстко відноситься до того чи іншого підприємця. В цьому випадку безперечно стаємо на захист підприємця. І будь-яку невизначеність тлумачимо на користь платника. Але, вибач, якщо ти купуєш велику кількість зимової гуми для автомобілів, яких в тебе взагалі немає, то хоч покажи цю гуму. А як не можеш показати, корегуйся. Яка тут двозначність? Це очевидна фіктивна операція. Ніхто ж не наполягає на притягненні до відповідальності, але у війну май совість, сплати податок армії.

У нас була, до речі, дискусія з прокуратурою з цього приводу, там кажуть, от податкова розблоковує бізнес і дає йому далі працювати. Але ж це замах на злочин був, вони ж ухилялися. Я тут не можу як юрист, і доктор права, їм заперечити. Але — з іншого боку, на жаль, такою була наша практика до великої війни. І тільки у війну ми від неї відмовилися. Ми повинні дати можливість вийти в білу. Тому нехай коригуються, працюють далі, не повторюють помилок.

— Як оцінюєте частку помилкового блокування?

— В тих повідомленнях про блокування, які я отримував, наприклад, в кінці минулого року, було приблизно 70-80% білих компаній. Зараз же переважна більшість тих, хто правильно заблокований.

До статистики. З тих 0,9%, які заблоковані зараз, половина навіть не подають документи на розблокування. Тобто, це ті, хто і повинен бути заблокованими. Це схемний кредит. З іншої половини розблоковується 75%.

А з тих 25%, які не розблоковуются, 0,1% йде до суду і виграє справи. Тому, давайте відверто, зараз у блокуванні податкових ніякої катастрофи. Нормальний процес. І завдяки йому ми маємо в 2022-му році плюс 80 мільярдів гривень податкових надходжень порівняно з 2021-м. А за 10 місяців цього року — перевиконання плану щомісячних надходжень до державного бюджету майже на 15 млрд гривень.

— Зараз на кордонах складна ситуація через страйк польських перевізників. Як це вплине на збори по митниці? Яке вирішення проблеми та інших схожих (адже тільки недавно був скандал із нашим зерном у Польщі) ви бачите?

— Страйки вже впливають на збори митниці, і дуже погано. Митниця, на відміну від податкової, дуже чутлива до будь-яких подібних стресів. Бо податкова наслідки відчуває за 2-3 місяці, а митниця — вже на вечір. По митних зборах за листопад третини можемо недорахуватися.

Вирішити проблему блокування кордонів можна лише шляхом перемовин з урядами країн-партнерів за посередництва з боку Єврокомісії. Зараз, на жаль, є абсолютно деструктивна позиція. Запрошують до членства в ЄС і и той же час не вживають елементарних заходів по наведенню ладу на кордоні. Хоча насправді організація страйкарів, яка блокує кордон, має мізерну підтримку серед перевізників.

Якщо знадобиться, щоб депутати Верховної Ради поїхали наводити порядок, ми готові, і я готовий їхати. Але мені здається, що це справа все ж таки нашого уряду і уряду Польщі. Сподіваюсь формування нового уряду у Польщі, що має відбутись за декілька тижнів, прискорить зняття блокування кордонів перевізниками. Бо єдина країна, що на державному рівні зацікавлена у блокуванні суходільних кордонів України, це росія. Разом з нашими друзями у Варшаві і Брюсселі маємо зробити висновки з цього кейсу. Бажання сподобатися будь-яким групам можна довести до того, що чиновники поставлять під удар інтерес країни і всього ЄС в цілому. Ніколи не треба загравати з популістами.

У другій частині інтерв'ю Гетьманцев розповів про те, яка стратегія стоїть за податковими новаціями та які галузі країна хоче розвивати.